Камені в жовчному: чому з’являються та як лікувати? -

Жовчний міхур — це невеликий, тонкостінний, порожнистий орган, який знаходиться поруч з печінкою і до 10 см завдовжки. Він зберігає невелику кількість жовчі (40–70 мл), але не виробляє її. Жовч міхурова і жовч печінки мають різний склад. Жовч у жовчному міхурі згущується та концентрується, перетворюючись із світло-жовтої рідини в тягучу, темну масу, схожу на згущене молоко.

Жовч потрапляє до 12-палої кишки, коли їжа потрапляє з жовчного міхура. Там вона бере активну участь у процесі травлення, допомагаючи перетравлюватися і всмоктуватися жири, білки та вуглеводи. Жовч містить речовини, які можуть випадати в осад і накопичуватися, створюючи камені в порожнині жовчного міхура або протоках жовчі. Такі включення порушують відтік жовчі, викликають запалення в оболонках міхура, викликають інфекції органу та знижують продуктивність роботи.

Чому утворюються камені в жовчному міхурі?

Серед факторів, які впливають на процес утворення каменів у жовчному міхурі, провідними факторами є такі:

провідним фактором вважається погіршення характеристик жовчі, таких як літогенність, яка виникає внаслідок надлишкового надходження холестерину, такого як нездорове харчування;
дискінезія, або зниження здатності жовчного міхура скорочуватися та виштовхувати жовч у протоки;
гіпертензія жовчі в органі через звуження шийки жовчного міхура, що призводить до застою жовчі;
локалізовані або загальні інфекційні процеси.

Етіологічні фактори, що сприяють утворенню конкрементів:

період вагітності, оскільки секреція холестерину в жовч стимулюється підвищеним рівнем естрогенів (у жінок це відбувається в 6–7 разів частіше, ніж у чоловіків);
генетика та гіподинамія;
порушення гормонального фону;
ожиріння, що призводить до збільшення літогенності жовчі;
характер харчування, який включає зменшення кількості харчових волокон у раціоні;
літній вік;
шкідливі дієти, голодування, різке зниження маси тіла з різних причин;
довгі періоди парентерального харчування;
тривалий прийом оральних контрацептивів, цефтриаксона, сандостатина, естрогену та інших препаратів;
цукровий діабет типу 2;
інфекції шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарних органів тощо.

Цікавинка! Існують формули Тірека і Фабера, що дозволяють за зовнішніми ознаками запідозрити високу ймовірність наявності у пацієнта каменів в жовчному міхурі. Відповідно до думки фахівців, в групі з найбільш високою кількістю діагностованих каменів в жовчі знаходяться жінки зі світлим волоссям і шкірою, з вагітністю в анамнезі, повні, у віці від 40 років, з надмірним газоутворенням (метеоризмом).

Форми жовчнокам’яної хвороби і симптоми каменів в жовчному міхурі

Серед клінічних форм жовчнокам’яної хвороби виділяють наступні:

латентна форма або так зване камененосiння (при наявності каменів у жовчному міхурі у 60-80% пацієнтів відсутні симптоми або прояви захворювання), але це також вказує на розвиток хвороби;
диспептична форма захворювання (виражається в проблемах з роботою шлунково-кишкового тракту, таких як почуття тяжкості після їжі, підвищене газоутворення, здуття живота, печія та гіркота у роті);
больова форма, що супроводжується нападами (характеризується раптовими, повторюваними болями в області правого підребер’я, які можуть призвести до іррадіації в спину або правою лопаткою). Напад може супроводжуватися нудотою та рефлекторною блювотою, яка не допомагає. Коли напад триває більше шести годин, лікарі діагностують гострий холецистит).
больова торпідна форма, яка характеризується постійним тупим болем в області проекції жовчного міхура без періодів ремісії та відсутності болю;
ракова діагностується у 3% випадків, імовірно новоутворення виникають, як наслідок зміни хімічного складу жовчі при каменеутворенні, тривалого подразнення і травмування внутрішніх оболонок міхура , приєднанням інфекцій.

Симптоми жовчнокам’яної хвороби:

больові відчуття в правому підребер’ї;
відрижка та відчуття гіркоти у роті;
нудота, часто з блювотою;
загальне нездужання і слабкість;
підвищення температури;
здуття живота, печія;
жовтяниця.

Ви повинні звернутися до хірурга або гастроентеролога для консультації та обстеження та пройти УЗД. Лікар підбере правильне лікування на основі досліджень. Не забувайте, що ендо-УЗД жовчовивідних шляхів слід проводити натщесерце, оскільки це робить жовчний міхур максимально заповнений жовчю, що призводить до його збільшення. Обстеження буде дуже складним, якщо випити навіть трохи рідини, оскільки почнуться жовчовивідні процеси, а міхур зменшиться в розмірах.

Ультразвукова діагностика (УЗД) жовчного міхура — це важливий метод діагностики, який дозволяє оцінити стан жовчного міхура та жовчовивідних проток, оцінити структуру стінок і вміст, а також виявити наявність патологій або прогресування захворювання. Лікарі радять проводити скринінгове ультразвукове дослідження органів черевної порожнини раз на півроку. Цей метод не викликає побічних ефектів і больових відчуттів.

Терапія ЖКХ: як лікувати камені в жовчному міхурі?

При наявності каменів без клінічної картини холециститу терапія полягає в дотриманні дієти, режиму, веденні активного способу життя для зниження ймовірності застою жовчі і пов’язаних з ним ускладнень, а також прийомі препаратів, що руйнують структуру каменів. При одиничних включених каменів-конкрементів і відсутності ознак захворювання в сучасній медицині використовують метод ударно-хвильової терапії.

Харчування має бути частим, дробовим, з невеликими порціями їжі, виключаються жирні, гострі, смажені страви, алкоголь. Необхідно включати в харчування їжу, насичену рослинною клітковиною (зернові, зелень, овочі).

Консервативне лікування в період гострих нападів може бути як методом терапії, так і видом передопераційної підготовки у хворих. У консервативну терапію включають кілька процедур і методик, базою яких є відома формула «холод, голод і спокій»:

повний голод при блювоті, якщо напад не супроводжується блювотою, можна пити воду;
холод (лід) на область правого підребер’я, метод локальної гіпотермії для зниження запалення і гіпертензії жовчного міхура;
антибактеріальні препарати при запальному процесі;
дезінтоксикаційна терапія і форсування виведення з організму рідини препаратами-діуретиками;
купірування больових нападів за допомогою анальгетиків.

Хірургічне лікування як метод терапії призначається при частих нападах гострого холециститу, великому розмірі конкрементів, деструктивному перебігу захворювання та наявності важких ускладнень.

Терапія проводиться виключно під наглядом лікарів, так як самостійні спроби прийому препаратів для дроблення і виведення конкрементів можуть призводити до закупорки жовчовивідних проток, механічної жовтяниці, гострого холециститу та інших ускладнень захворювання.